Оленка волохата - небезпека для саду
З початку підвищення температури повітря приходять нові виклики для наших садів і ягідників. Один із них - жук оленка волохата або бронзівка волохата.
Останніми роками спостерігається все більше зростання чисельності та шкодочинності цього пухнастого жука.
Оленка волохата поширена в усіх регіонах України. Шкідник відноситься до пластинчастовусих жуків, довжиною 10-12 мм, чорного кольору з білими плямами неправильної форми на надкрилах. Таку дивну назву «волохата» жукові дали за густе, світле опушення. Найближчим родичем оленки є травневий хрущ.
Зимують молоді жуки в коконах у ґрунті на глибині 15-30 см, а навесні, під час цвітіння кульбаби, виходять із ґрунту. Жуки літають у теплі сонячні години дня. Харчуються цвітом, виїдаючи тичинки і маточки, обгризають пелюстки спочатку на кульбабі, потім на тюльпанах, нарцисах, після чого перелітають на квітучі кісточкові культури (абрикос, персик, черешню), трохи пізніше – на зерняткові (яблуню, грушу), ягідні (суницю, смородину). Потім перелітають на квітучі бур'яни. Живляться шкідники в денний час з 10 ранку до 4 години дня, в холодну погоду ховаються в грунт.
З першої декади і до кінця червня самки відкладають яйця у ґрунт, із яєць відроджуються личинки, що залишаються у ґрунті до кінця серпня - початку вересня і живляться рослинними залишками. Заляльковування розпочинається з кінця серпня і триває до середини жовтня. Через 14-22 днів з’являються молоді жуки, які залишаються зимувати у ґрунті до наступного року.
Заходи захисту
• В умовах приватного сектору на невеликих ділянках, для зменшення чисельності жуків, дієвим є їх струшування з дерев та подальше знищення. Вищу ефективність такого заходу можна забезпечити якщо попередньо змочити дерева водою, що значно обмежить активність шкідника. Саме струшування варто проводити у вечірній час.
• Жуків приваблює синій колір, тому актуальним та досить дієвим є використання пасток – різноманітних ємностей синього кольору, наповнених водою. Пастки виставляють під деревами, після відлову жуків їх виймають та знищують.
• Для зменшення запасу личинок та для боротьби з іншими грунтовими шкідниками (дротяники, личинки хрущів), можна використовувати інсектициди згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні».
При здійсненні хімічних заходів потрібно бути дуже обережними, оскільки масова поява шкідника збігається в часі з цвітінням більшості культур – в період медозбору. Обробки потрібно проводити до початку цвітіння культур: на плодових культурах – у фазу відокремлення бутонів – рожевий бутон, на ріпаку – наприкінці бутонізації. У будь-яких випадках слід застосовувати малотоксичні для бджіл інсектициди та обов’язково дотримуватися рекомендованих норм.
