Останній йде сьогодні ветеран…
29 травня 2024 року зупинилося серце нашого земляка, учасника бойових дій, інваліда Другої світової війни Андрія Андрійовича Гориславця.
Народився Андрій Андрійович 14 квітня 1924 року в селі Гориславці. В 1929 році його родина переїхала до м. Кременчук, де він закінчив 7 класів та школу фабрично - заводського навчання. За комсомольською путівкою був направлений на Архангельський військовий завод. Там його і застала війна.
Після закінчення в 1942-1945 роках Архангельського воєнно – кулеметного та Ульянівського танкового училища, Андрій Андрійович пішов на фронт захищати рідну землю. З Першим Українським фронтом звільняв Україну. Далі його танкова бригада увійшла до складу Першого Білоруського фронту, який вів запеклі бої за Польщу. Екіпаж танку Андрія Андрійовича пройшов фронтовими дорогами без втрат, але зазнавши багато горя, розрухи і сліз. Вже у вуличних боях Берліна був тяжкопоранений, і Перемогу зустрів у шпиталі. До 1947 року службу ніс в танкових військах під Берліном.
В 1949 році був демобілізований і повернувся до рідного села, де проживала в той час його мати. Тут зустрів свою долю - дружину Катерину. Разом виховали доньку Валентину та сина Андрія, діждався онуків та правнуків, якими завжди гордився. На роботу влаштувався на Кременчуцький мостовий завод, який згодом перепрофілювали на автомобільний (КрАЗ), де й працював до виходу на заслужений відпочинок. Неодноразово нагороджений пам’ятними знаками, занесений на Дошку Пошани та галерею передовиків.
Ратний подвиг Андрія Андрійовича Гориславця відзначений медалями «За відвагу» та «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941 – 1945 рр.», орденом «Вітчизняної війни», іншими ювілейними нагородами.
Ветеран війни та праці завжди мав активну життєву позицію, його відрізняли глибока людяність, сміливість, виваженість, відповідальність.
Справжні герої не вмирають – нетлінний подвиг дарує їм безсмертя. Світла пам'ять про захисників Вітчизни завжди житиме у наших серцях.
Ми повинні вчитися у наших дідів - прадідів, як треба захищати свою Батьківщину. Ми знаємо ціну, яку вони заплатили за і запевняємо, що нинішнє покоління завершить їхню справу. Вони перемогли нацизм, ми переможемо рашизм. Україна переможе!"
