Земельний податок: правила сплати, пільги та ліміти площ
Земельний податок сплачується за фактичний період володіння або користування землею – від моменту набуття такого права до його припинення.
Якщо протягом року власник земельної ділянки змінюється, кожен сплачує податок лише за той період, коли земля була у його власності або користуванні.
Для окремих категорій громадян законодавство передбачає пільги зі сплати земельного податку.
Так, від сплати податку звільняються:
- особи з інвалідністю I та II групи;
- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
- пенсіонери (за віком);
- ветерани війни та особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- фізичні особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Передбачена пільга поширюється не на будь-яку площу земельної ділянки, а лише в межах установлених законом норм. Для кожного виду використання землі вони різні, зокрема:
- для ведення особистого селянського господарства – до 2 га;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка): у селах – до 0,25 га, у селищах – до 0,15 га, у містах – до 0,10 га;
- для індивідуального дачного будівництва – до 0,10 га;
- для будівництва індивідуальних гаражів – до 0,01 га;
- для ведення садівництва – до 0,12 га.
Власники земель або паїв, переданих в оренду платнику єдиного податку 4-ї групи, на час оренди звільняються від земельного податку.
