Моя родина під час Другої світової війни
Дослідження Артозей Варвари
робота учениці 4 класу
Кривушівського НВК
Хочу поділитись цікавою історією мого двоюрідного прадіда Єфима, старшого брата моєї прабабусі Сари.
У 1932р. його сім’я, через хворобу батька, переїхала з м. Овруч Житомирської обл. до м. Одеси. Але 31 січня 1933р. померла мати Фаня Єфимівна, а 26 квітня 1933р. помер і батько Давид Маркович і троє дітей 26 квітня 1933р. потрапили до дитячого будинку.
Молодший брат в грудні того ж року помер і залишились лише 12-річний Єфим 
та 9-річна Сара.
Через рік Єфим втік з дитячого будинку та не відомо як дістався м. Хабаровська. Як він подолав цей шлях та як вижив там, залишається загадкою. Але з листування Єфима зі своєю сестрою відомо, що з часом він вступив до Хабаровського педагогічного інституту.
Після закінчення інституту в травні 1943р. вступив до лав Червоної армії, де згодом вивчився на молодшого лейтенанта.
З листів та документів, які зберіглись до сьогодні, стало відомо, що його військова частина (16 механізована бригада, як з’ясувалось потім), пройшла маршем з Румунії через Угорщину та Словакію в Чехію. Останній лист датований 14.04.1945р., в якому він писав, що завтра планується важкий бій, але вони дадуть ворогу відсіч. І більше нічого про нього не було відомо.
Сестра писала в різні інстанції, щоб хоч щось дізнатись, але відповідь була одна: пав смертю хоробрих на території Чехословаччини.
Потім, коли його племінник, мій двоюрідний дід Михайло, служив в Чехії, за проханням своєї матері, обходив кладовища, з надією знайти його місце поховання. Але все було марно.
Згодом мій тато знайшов сайт «Пам’ять народу», на якому були викладені списки загиблих. Тато їх відстежував з 2005р. по 2008р., але інформації не було. А в 2017р. він знову повернувся до цього питання, і був приємно вражений, тому що були розсекречені військові матеріали та оновлені списки загиблих, серед яких він знайшов ім’я свого двоюрідного діда Барингольца Єфима Давидовича ( 1921 – 06.05.1945рр.) Зв’язавшись з пошуковим сайтом, з’ясували, що Єфим Давидович похований в меморіальному 
комплексі «Славін» в м. Братислава. Та те, що він був тяжко поранений в тому бою, про який писав в останньому листі, та через день-два помер у шпиталі. Пощастило, що офіцерів ховали в окремих могилах, що і дало змогу віднайти його поховання.
На жаль, сестра не дожила до цього щасливого дня, але решта сім’ї дуже рада, що тепер знають, що Барингольц Єфим Давидович не безвісти зниклий, а Офіцер! Командир кулеметного взводу, що був важко поранений в бою за визволення Чехословакії, а пізніше помер від ран у шпиталі. Там же похований і його ім’я увіковічено в «Славине».
