A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Піщанська сільська рада
Полтавська область, Кременчуцький район

Нелегкі фронтові дороги.

Дата: 07.05.2020 13:16
Кількість переглядів: 482

    Гвардії старшина Микола Безклинський став учасником ювілейного (2005 року)  параду на Червоній площі у Москві. Як і у червні 1945-го, колишні фронтовики пройшли в чіткому марші. У парадній шерензі крокував повз Мавзолей і Микола Безклинський. Говорить, що хоч і бачив парад 1945-го лише у документальній хроніці, але нібито пережив його заново у 21 столітті. На параді було 16 чоловік з України, якими командував генерал – майор Герасимов. Ветеран Великої Вітчизняної Микола Безклинський нагороджений орденами «Червоної Зірки», «Вітчизняної війни», «За мужність», медаллю   «За відвагу» та іншим. Двічі поранений та має контузію. Перед війною закінчив 7 класів Піщанської школи.

   На війну він потрапив у 18 років, як звільнили від німців Піщане. У окремій кулеметній роті станкових кулеметів ДШК, де служив Микола Безклинський, юнак не один раз проявив свою звитягу та хоробрість. Не дарма він став старшиною та командиром розрахунку. На фронті старшина – це, у більшості випадків, бувалий вояка, але війна гартувала юнацький вік не днями, а годинами. Так старшина Безклинський гнав німців з української землі, добивав у оточенні біля Корсунь-Шевченківського, нищив під час Ясо-Кишинівської  операції. У Європі дивізія Миколи Івановича пройшла через Румунію та Югославію. У Австрії основною операцією наших військ стало взяття Відня, який за наказом Гітлера мав бути майже повністю знищений. Зараз мало про це згадують, але радянські солдати фактично врятували архітектурну перлину Європи. Наші війська діяли у непростих умовах, адже був наказ не просто увірватися до Відня на плечах ворога, а, можливості, уникнути широкомасштабних руйнівних вуличних боїв. З 6 по 13 квітня Відень повністю звільнили. Німецьке угрупування капітулювало. Ефективний наступ наших військ не дозволив нацистам зруйнувати одне із найпрекрасніших міст Європи. Це дозволило запобігти підриву вермахтом Імперського моста через Дунай, цінних архітектурних споруд, серед яких собор Святого Стефана, Віденська ратуша та інші. Саме у австрійській столиці Микола Безклинський зустрів перемогу:

- Чи думав я у вересні 43-го, скільки доріг доведеться пройти, доки здобудемо перемогу? Скільки однополчан залишилося лежати у братських могилах на берегах Дніпра, Дунаю на всьому довгому шляху від Кременчука до Відня! Якщо я вижив – значить доля, була прихильна до мене. Щастя перемоги поєднується зі щастям життя, яке я не втратив.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора