A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Піщанська сільська рада
Полтавська область, Кременчуцький район

Історія Гориславського НВК

Історія Гориславського НВК

Гориславський навчально-виховний комплекс Піщанської сільської ради

Кременчуцький район, с. Гориславці , вул.. Центральна, 58

 Відомий французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері говорив: «Всі ми родом з дитинства», а ми додамо: « Всі ми родом з Гориславців, мальовничого квітучого села на зелених  полтавських рівнинах, оточеного пахучими луками, садами, змійкою річки Сухий Кагамлик».

      За архівними джерелами, назва села походить від прізвища перших поселенців – трьох рідних братів Гориславців.

      За народними переказами, жили три брати, жили своїм хутором. Одного разу напали на них вороги, брати мужньо стали за  свою землю, захистили, та всі троє загинули, принісши своєму краю гори слави. З того часу і назвали хутір Гориславці, а на могилах героїв насипали високі кургани, які в народі називаються Три Брати.

      Територіально та історично до Гориславців належать  села: Гориславці, Коржівка, Миловидівка, Олефірівка.

      Миловидівка розташована на лівому березі річки Сухий Кагамлик, і коли цариця Катерина проїжджала по правобережжю, то, поглянувши ліворуч, сказала: „Какой милый вид!” З того часу і називається Миловидівка.  

      Олефірівка – від прізвища власника земель пана Олефіра.

      Миловидівка і Олефірівка мають й інші народні назви – Задорожнівка і Соколянка. Задорожнівка – від прізвища колишнього власника маєтку і земель пана Задорожного, а Соколянка – від прізвища московської пані Сокологірної, що стала дружиною пана Олефіра. У посаг за панянку її батько дав майстрових людей – шевців, ковалів, ткачів. І прізвища на Соколянці були такі: Швець, Кравець, Ткач, Ткаченко, Коваль. 

          С. Гориславці засноване в другій половині 18 ст. (1776 рік). За переписом 1859 року  с. Гориславці було козацьким хутором, на якому налічувалось 12 дворів з 120 жителями. 

             У 1910 році в селі Гориславці Кохнівської волості Кременчуцького повіту  налічувалося 113 дворів, 659 жителів.

            Жителі села займалися хліборобством, збували в місті збіжжя та іншу продукцію, а ті, що не могли обробляти землю або зовсім її не мали, наймалися працювати до багатіїв. Незначна частина жителів займалась ремеслами: ткацтвом, теслярством, чоботарством та ін..

 Протягом 19 ст. основним духовним центром були церкви в селі Погреби та Богомолівка (зараз Нова Знам’янка), прихожанами яких були жителі Гориславців. При церквах діяли  школи, де гориславські діти здобували освіту.

         З приходом Радянської влади в Гориславцях працювала початкова школа, а в Задорожнівці навчалися учні 4-7 класів. Директором цих двох шкіл був Сіренко Дем’ян Лаврентійович; довгий час в них працювала Отрешко Євдокія Микитівна. Добра пам’ять про них і досі живе в серцях односельців.

Колись її просто називали Гориславською школою. Приміщення закладу було збудоване в 1960 році методом народної будови. Працювали всі: від старого до малого. Основну частину коштів та будматеріали було виділено з місцевого колгоспу. Головою правління  господарства був Бондаренко Петро Прокопович. І ось 1 вересня 1960 року в новій школі зашуміла дітвора. Радості не було меж. Того року школа не змогла вмістити всіх учнів. Старші класи ще навчалися в старенькій школі в с. Миловидівка.

   Директором навчального закладу призначається Омельченко Іван Ілліч.      

 І полетіли вихором шкільні роки. Давно все те було… Але їх не забудеш, не викинеш із життя

25 років директором цієї школи працював Галаневич Юрій Миколайович, 18 років – Пешко Володимир Миколайович, з 2002 року директор – Фільченко Олена Григорівна, випускниця цієї ж школи.

Учні добре пам’ятають директора Галаневича Юрія Миколайовича. Він умів і пожартувати, але й дисципліну в школі тримав на високому рівні.

Багато знань і любові віддали учням учителі Погорілець Ольга Григорівна, Середа Віра Олександрівна, Березняк Віра Василівна, Кіптіла Ольга Іванівна, Ткаченко Євдокія Володимирівна.    

Учителем за покликанням був Грінченко Прокіп Васильович, учитель біології, історії, географії. В перший рік роботи школи, навесні 1961 року, учнями старших класів під його керівництвом було закладено яблуневий сад, який до цього часу радує жителів села своїми плодами.

                                               

  1984 року школа вітала нового директора Пешка Володимира Миколайовича. Довгий час він працював у нашій школі не тільки директором, а й учителем історії. Молодий педагогічний колектив віддавався роботі на повну потужність. Відповідно перемоги на районних конкурсах, на районних предметних олімпіадах.

                                   

 Вірними вчительській справі залишилися вчителі, що перебувають на заслуженому відпочинку – Сухорук Тамара Михайлівна,  Пальоха Людмила Михайлівна, Баран Тетяна Сергіївна і Ткаченко Валентина Григорівна, стаж педагогічної роботи в яких 25 років. Понад чверть століття віддали Гориславській школі вчителі Середа Ольга Василівна, Фільченко Олена Григорівна, Погорілець Олена Вікторівна, Логвиненко Тамара Іванівна.

Кожен учень - це неповторна доля, в одних - світла, чиста і щаслива, в інших - складна, непроста. Але, як би не склалося життя, кожен з нас пам'ятає і згадує своїх шкільних друзів, учителів, подумки повертаючись на шкільний поріг, в рідний клас, де залишилось те, чого не можна змінити.

Школа — зосередження добрих почуттів, витончених переживань, веселкових спогадів про золоте дитинство. Школа - вічне вогнище краси. У спогадах кожної людини вона зберігається, як краса дитинства, краса думки, краса пізнання, краса благородного вчинку, краса мудрості. І якщо в когось зі школою пов’язані певні прикрощі — відкиньте їх геть. Згадайте, як вперше ви прийшли до школи. Згадайте запах квітів на святі Першого дзвоника. Згадайте, як трепетно ви переживали перші „п’ятірки” і перші невдачі. Згадайте прощання зі школою…

Педагічний та учнівський колективи завжди пишалися випускниками Гориславської школи. Багато з них мають високі досягнення в житті:

- Феденко Аркадій Миколайович – працівник міністерства;

- Гориславець Галина Іванівна – інженер-конструктор; викладач інституту;

- Бондаренко Олександр Олександрович – головний спеціаліст районного управління сільського господарства;

- Погорілець Ніна Яківна – науковий працівник в області озеленення Кримського півостріва;

-  Березняк Леонід Іванович – інженер-будівельник;

- Гориславець Андрій Федорович  - санітарний лікар, довгий час був депутатом сільської та районної ради;

-  Мороз Віктор Степанович – фермер, депутат сільської ради;

-  Дон Володимир Володимирович – директор місцевого радгоспу;

-  Погорілець Юрій Володимирович – сільський голова протягом 16 років  

- Пальоха Раїса Григорівна – директор Довгалівської школи Великобагачанського району;

- Фільченко Олена Григорівна – директор Гориславського навчально-виховного комплексу

- Швець Ганна Хомівна – мати-героїня

- Максименко Валентина Кузьмівна – мати-героїня та багато інших.

У 2007 році школу реорганізували у Гориславський навчально-виховний комплекс "загальноосвітня школа-дошкільний навчальний заклад". Сьогодні - це Гориславський навчально-виховний комплекс, що складається з  загальноосвітньої школи та дошкільного навчального закладу «Бджілка».

  Як перлина до перлини на вишуканому намисті, так рік за роком  нанизані на срібну нитку  життя  будні нашої школи. Скільки дитячих  очей  бачили її віконця, скільки дитячих голосочків чули її стіни... Вона, як добра матінка-голубка,  збирає щороку  під своє тепле крило  своїх пташенят – вихованців.  Навчає, любить, виховує,  благословляє в далекі світи.  Багато  років минуло  з дня заснування школи: низенько освітлювані кімнати  перетворились  на світлі  та просторі класи, довгі дерев’яні лави та столи  замінили сучасні  шкільні меблі, одну книгу на весь клас змінили ілюстровані підручники, сучасні технічні засоби, комп’ютери.

Значно покращився зовнішній вигляд приміщення школи та дитячого садка. У 2016 році, відразу після створення Піщанської об’єднаної територіальної громади, якій підпорядкований навчальний заклад, відремонтували дах, який давно протікав; вирівняли та пофарбували у світлий колір стіни шкільного коридору, замінили систему освітлення, двері, вікна -  на енергозберігаючі. Провели ремонт в класних кімнатах по заміні шпалер та панелей, встановили жалюзі, оновили парти та стільці, замінили класні дошки.

Кожна школа славиться своїми традиціями. А традиції творить колектив.

Всі вчителі нашої школи -  люди різні, але їх об’єднує любов до дітей, піклування про їх здоров’я. Для кожного педагога притаманний свій творчий пошук. Завдання нашої школи полягає у формуванні в підростаючого покоління тих знань, поведінкових моделей, цінностей, які дозволять йому бути успішним поза стінами школи.

          Школа, як і людина, має свою історію, а головне те, що вона має свою душу. А її душа – це учнівський та педагогічний колективи,  такі  різноманітні, різнобарвні  і надзвичайно творчі.   Це - історія, написана самими учнями і вчителями. І святий обов'язок кожного пам'ятати, оберігати і продовжувати її у своїх дітях і внуках.

Історія школи продовжується…. Я, ти, ми є частинкою її, адже історія -  це, перш за все, люди, їх  вчинки, поступи життя. Сьогоднішнє стає минулим, так було завжди, так завжди буде. Лише тоді ми будемо українцями, коли пам'ятатимемо своє коріння та традиції, якщо не буде моралі, то все інше буде неважливим.

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора